Десять ошибок в «роттердамской» формуле, из-за которой дорожает электричество

Андрей Герус, экс-член НКРЕКУ

Колонки автора

Донецк-Роттердам-Киев. Маршрут цены украинского угля

Минулого тижня у комітеті Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу відбулися слухання щодо нововведеної формули ціни на вугілля «Роттердам + доставка».

Варто нагадати, що це за формула, як вона з’явилася і як впливає на пересічного українця.

Отже, у березні Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг — НКРЕКП — затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію.

Це ціна, за якою ТЕС продають електроенергію ринку. У ній, зокрема, враховується ціна на вугілля.

Відповідно до нової методики, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахується за формулою «вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну».

Нова формула означає, що усі споживачі тепер повинні платити вищий тариф на електроенергію у зв’язку з вищою «роттердамською» ціною на вугілля.

Відповідні зміни викликали жваву дискусію в експертному середовищі. Чому саме Роттердам?. Як нова формула пов’язана з українським ринком? Саме це намагалися пояснити представники комісії минулого тижня на засіданні профільного комітету.

Голова НКРЕКП Дмитро Вовк презентував обґрунтування нової формули.

Нижче проаналізуємо деякі твердження голови регулятора, які, на мій погляд, видаються помилковими або є свідомою маніпуляцією.

1. «Вугільна галузь була недофінансована, бо в Україні ціна на вугілля була нижча, ніж у Роттердамі».

Дивна економічна концепція. Виявляється, «недофінансованість» — це коли ціна на товари і послуги в одній країні відрізняється від ціни в іншій. Ціни на цукор, каву і шоколад в Україні і на Кубі повинні бути однаковими? А нафта в Україні і ОАЕ? А зерно?

Якщо «біг-маки» в українських «Макдональдсах» дешевші, ніж у Швейцарії, то наші «Макдональдси» недофінансовані і потребують державної підтримки? Звісно, ні. Чи, може, вартість праці повинна бути однаковою у всіх країнах?

До того ж, така «недофінансованість» чомусь вимірюється відносно Роттердама, де нема шахт, а не відносно Колумбії, Польщі чи Росії, де вугілля набагато дешевше.

Проте, навіть якщо допустити, що так можна порівнювати ціни, то у них ніяк не враховані державні дотації на вугільну галузь, а це 13 млрд дол за останні 12 років.

Навіть якщо галузь була «недофінансована», і за кордоном були вищі ціни, то хто заважав «дофінансуватися», тобто просто продавати вугілля за кращими цінами на експорт?

Вугілля — вільний ринок. 90% галузі — це приватний успішний бізнес. Проблема у тому, що значна частка нашого вугілля є екологічно шкідливою (2-3% сірки), і саме це вугілля хочуть закласти за вищими цінами у тариф на електроенергію. Таке вугілля взагалі заборонене для споживання у Європі (допускається 1% сірки).

2. «Потрібно ввести ренту на вугілля, це виправить ситуацію».

Це суперечить попередньому аргументу НКРЕКП. Якщо «недофінансованість», то рента не вводиться. Рента вводиться, щоб вилучити надприбутки у видобувних галузях. У нас вугільна рента недоцільна через фізичні характеристики галузі.

У ренті є сенс, якщо видобування здійснюється наземним відкритим способом, і низька собівартість (вугілля — 8-10 дол, руда — 20 дол). Чи є сенс вводити ренту на вугілля, яке видобувається у підземних шахтах на глибині 500-1000 м із собівартістю 30-60 дол?

Ренту нереально адмініструвати на територіях «ЛДНР». Чи ми хочемо збільшити розрив у вартості між українським вугіллям і «лднрівським»?

Регулятору варто здійснювати регулювання лише у рамках його повноважень. Визначати, чи потрібна рента, не є компетенцією і повноваженням НКРЕКП.

Уряд та парламент можуть мати іншу думку з приводу ренти, і поки що у бюджет закладаються дотації на держшахти, а не рента з шахт. Якщо регулятор пропонує комплексне рішення, то варто поцікавитися позицією парламенту та уряду з приводу ренти «до», а не «після» застосування нових формул.

Впевнений, рента на видобуток вугілля в Україні введена не буде, і це правильно.

3. «До 40% вугілля нема доступу на території України (марка А)».

Потреби імпортувати вугілля в Україну у 2016 році нема. Про це говорили і екс-міністр Володимир Демчишин, і нинішній міністр Ігор Насалик. Імпорту вугілля нема і в прогнозному балансі на 2016 рік.

Вугілля марки А не імпортується, а завозиться з тимчасово непідконтрольних територій у зоні АТО. Отже, воно доступне, і це добре відомо чиновникам. Збирати кошти на дороге і якісне імпортне вугілля, але возити дешеве шкідливе вугілля з «ЛДНР» означає дурити громадян і споживачів.

4. «Гранична ціна вугілля становить 1 200 грн (було 1 100), тож нова формула майже не вплинула на ціну».

Насправді це не так. Головне і для виробника, і для споживача — фінальний тариф. Навесні 2015 року тариф теплової генерації був 80 коп, а у березні-квітні-травні 2016 року — вже 1,06-1,2-1,08 грн, на 33-50% вище. І споживачі стали платити більше.

Зміни очевидні, але формула ще не запрацювала повною мірою. Запрацює — тарифи будуть ще вищими.

Прогнозна оптово-ринкова ціна на електроенергію в Україні, грн/Мвт*г, без ПДВ

Джерело: НКРЕКП

5. «Тепер формула прозора, і чиновники суб’єктивно не можуть впливати на ціну».

Можуть. У формулі є коефіцієнти, які встановлюють чиновники. Навіть те, що формула не запрацювала повною мірою, свідчить, що вона може працювати сильніше або слабше — залежно від бажання чиновників. На жаль, буває, що колегіальний орган зловживає цим.

Наприклад, закон вимагає усім індексувати «зелений» тариф згідно з курсом євро. Тим не менше, для «ДТЕК вайндпауер» таку індексацію виплатили, а для «Актив солар» — ні. За яким принципом приймали таке рішення — невідомо, хоча закон один для всіх.

6. «У вугіллі — все як у газі».

Газ

Вугілля

Газ історично імпортуємо

Вугілля історично не імпортуємо. Окремі випадки імпорту були, але не через економічні причини

Газ не видобуваємо у зоні АТО

Вугілля видобуваємо у зоні АТО

Спочатку ввели ренту, потім вищу ціну

Вища ціна є, ренти нема

У газі немає концентрації «80% видобування + 70% споживання»

«80% видобування + 70% споживання» в одних руках

Щодо газу ми не дозволили монополісту (Росії) себе шантажувати

Найбільша компанія, що видобуває вугілля, погрожує, що зупинить видобування

Компенсатором дорогого газу є субсидії з бюджету

Компенсатором дешевої електрики для населення є дорога електрика для бізнесу

Новий менеджмент держкомпаній

Прозорі тендери

Старий менеджмент держкомпаній

Непрозорі тендери або закупівлі без тендерів

Тобто у газі все зовсім не так, як у вугіллі та електроенергетиці.

7. «Вугілля з початку червня не їде із зони АТО, можуть бути дефіцит і колапс».

Варто нагадати, що такий же аргумент був рік тому при тарифі 0,8 грн, і є зараз при тарифі 1,1 грн. Схоже, це незмінний аргумент, як тільки заходить мова про тарифи теплової генерації. Він може виникати при будь-якому тарифі.

Якщо ж логістичні проблеми — це аргумент для підвищення тарифу для теплової генерації, то як це працює? З підвищеного тарифу щось перепаде у кишені «ЛДНР», і ті знову будуть пропускати вагони?

У березні-квітні-травні тариф теплової генерації був 1,06-1,2-1,08 грн. Це дозволяло купувати вугілля по 55-60 дол. Вугілля у порту Туреччини коштувало 50-52 дол, але жодної імпортної закупівлі не було.

Звідси висновок: підвищення тарифу ніяк не спрямоване на диверсифікацію поставок і формування складів вугілля. Всі хочуть мати високий тариф і далі купувати дешеве українське вугілля.

8. «Регулятор виступає за реформу ринку і ліквідацію перехресного субсидування».

Повернувшись до збільшення тарифів для бізнесу, регулятор якраз збільшує перехресне субсидування. Зараз такий перекіс найбільший у Європі — тарифи для бізнесу вдвічі більші, ніж для домогосподарств.

Співвідношення тарифів бізнесу до тарифів населення

 Джерело: Євростат

Реформа ринку неможлива при такій величезній різниці в тарифах, а значить, не буде ринкових механізмів і конкуренції за ціну та якість.

9. «Вугілля, можливо, доведеться імпортувати у майбутньому».

На ринках аргументи про «можливе майбутнє» не працюють. Всі товари є потенційно імпортними. Всі виробники з усіх галузей можуть прийти з таким аргументом. Тим не менше, «Укренерго» купило вітчизняні трансформатори не за ціною імпортного паритету, а на 40% дешевше.

10. «Встановлення ціни пройшло прозоро, з дотриманням необхідних процедур».

Встановлення нової ціни та тарифу на електроенергію пройшло з порушенням строків, передбачених відповідним порядком.

Хоча формула набрала чинності ще 26 квітня, розрахунку згідно з нею ніхто не бачив. Не були оприлюднені розрахунки навіть після публічних обіцянок на комітетських слуханнях. Важко говорити про довіру до регулятора в таких умовах.

Отже, у презентації голови НКРЕКП багато суперечностей, а деякі аргументи взагалі нелогічні. У такій ситуації формула»Роттердам + доставка» не є логічною та аргументованою.

Враховуючи якість нашого вугілля, його ціна не повинна перевищувати польську, яка на 5-10% нижча за ціну Роттердама (без доставки).

Наші чиновники думають, що робити з ринком вугілля, де 90% — це консолідований приватний бізнес, який постійно вимагає вищої ціни, а 80% ринку вугілля і 70% теплової генерації (споживання вугілля) — це одна компанія.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Все про: НКРЭ, электроэнергия

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.