«Снижение» норм потребления газа, или Как популисты обдурили украинцев

Александр Трохимец, президент Киевской региональной энергетической ассоциации

Колонки автора

Энергетический дефолт Украины

Как «Киевэнерго» «нагревает» киевлян

У 2015 році, готуючись до чергових місцевих виборів, хто з політиків тільки не використовував тему тарифів на газ, тепло та електроенергію.

Найбільш активно у боротьбу за бюджети українських родин включилася Юлія Тимошенко — людина, яка зробила капітал та політичну кар’єру саме на газі.

«Ми з керівництвом НКРЕ дійшли до висновку, що норми споживання газу для населення завищені вдвічі.

Ми дійшли до взаєморозуміння, що тарифи на тепло, які базуються на нормах споживання тепла без лічильника, теж завищені вдвічі», — заявила Тимошенко у квітні 2015 року після зустрічі з в. о. голови НКРЕКП Дмитром Вовком.

Однак далі виявилося, що всі ці «зниження» норм споживання газу і тарифів — проста політтехнологія. Люди все одно заплатять повну ціну.

Чи не була це змова? Хронологія подій така.

У квітні 2015 року Тимошенко ініціює зустріч з Вовком, на якій вони дивним чином доходять до висновку, що норми споживання газу і тарифи завищені вдвічі. Так за день було «вирішено» проблему, над якою наукові інститути билися не один рік.

Далі НКРЕКП звертається до Кабміну з проханням розглянути можливість зниження норм споживання газу для населення вдвічі.

Уряд 29 квітня 2015 року приймає постанову №237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», якою знижує норми удвічі.

«Батьківщина» добилася першої перемоги. Ми змусили уряд вдвічі знизити норми споживання газу для квартир без лічильників», — заявляє партія «Батьківщина».

Пізніше, 11 серпня 2015 року, до Окружного адміністративного суду Києва звертаються одночасно дві фізичні особи з адміністративними позовами про визнання незаконною та скасування постанови Кабміну №237. Очевидно, що розігрувався певний сценарій. Ось кілька доказів.

1. Було подано два ідентичні позови до суду в один день від різних фізичних осіб.

2. Позивачі на засідання суду не з’явилися, що відомо з тексту постанови Окружного адмінсуду від 21 вересня 2015 року у справі №826/16447/15.

3. Третьою особою у справі була громадська спілка «Асоціація газового ринку України». Жодних вимог вона не висувала. Про її роль — пізніше.

4. Стаття 53 Кодексу адміністративного судочинства України чітко регламентує процедуру залучення третіх осіб. Відповідно до норм процесуального права, третя особа, яка не заявляє вимог, вступає у процес на стороні позивача або відповідача. До речі, представник третьої особи в суд теж не прийшов.

5. Судове засідання у справі відбувалося у письмовому провадженні. Це така форма закритого судового розгляду, яка не передбачає присутності сторін.

Проаналізувавши постанову суду, можна впевнено сказати, що справу виграли не позивачі, а саме третя сторона, оскільки докази, які переконали суд скасувати «переможну» постанову Кабміну, надали саме вони.

Причиною такого рішення суду стали не нібито порушені права позивачів-фізосіб. У них нічого не змінилося — як платили за лічильниками, так і продовжили платити ту ж ціну. Вагому роль у скасуванні постанови відіграли дві речі.

1. Пояснення «Асоціації газового ринку України», яке доводило, що регуляторний акт — постанова №237 — був прийнятий з грубими порушеннями процедури.

2. Дослідження щодо визначення розрахункової витрати газу для побутових споживачів, помешкання яких не обладнані приладами обліку.

Це дослідження виконало ПАТ «Проектний і науково-дослідний інститут з газопостачання, теплопостачання та комплексного благоустрою міст і сіл України». Замовила дослідження «Асоціація газового ринку України» спільно з всеукраїнською громадською організацією «Енергетична асоціація України».

До речі, головою останньої є Василь Котко — колишній член НКРЕ, а нині — голова громадської ради при НКРЕКП. А «Асоціація газового ринку України» є колективним членом «Всеукраїнської енергетичної асоціації» разом з десятьма облгазами та іншими енергопостачальними компаніями.

Мабуть, ці «громадські» організації захищають інтереси Ахметова, Фірташа та Григоришина, а не пересічних громадян. Очевидно, ці дві організації зіграли визначальну роль у судовому процесі на користь газопостачальних компаній.

Також слід звернути увагу, що протягом усіх судових процесів у трьох інстанціях, які тривали з серпня 2015 року по січень 2016 року, жоден з політиків не захистив громадян та свою «перемогу».

Ані мітингів під стінами суду, ані делегування юристів до судового процесу, ані роз’яснювальної роботи серед населення ми не побачили. Максимум — це заяви з телеекранів та на сторінках друкованих ЗМІ. Як казав класик, маємо те, що маємо.

Маємо рішення Вищого адміністративного суду України, яким скасовано «переможну» постанову Кабінету міністрів №237. Тепер газопостачальні компанії мають право виставити подвійні рахунки за ту різницю газу, яка не була оплачена з травня 2015 року по січень 2016 року внаслідок «зниження» норм.

Всі залишилися при своїх. Політики — у своїх кріслах, газопостачальними — при своїх статках. Лише людям за це доведеться платити з власних кишень.

Була ця історія простою халатністю чиновників Кабміну чи змовою політиків вищого ешелону з метою підняття рейтингу напередодні місцевих виборів 2015 року — можна лише здогадуватися. Але факт, що популізм «борців» за народ і непрофесійність політиків знову обертається проти народу, залишається фактом.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Все про: газ, правительство, Тимошенко

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.